Екранізація повісті

«Тіні забутих предків» — український художній фільм, екрані­зація однойменної повісті Михайла Коцюбинського, знятий 1964 р. на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка (режисер Сергій Параджанов).

Премії та відзнаки: 1965 — премія «Південний Хрест», премія ФІПРЕССІ Юрію Іллєнку за операторську роботу — МКФ у Мардель-Плата (Аргентина); 1965 — Кубок фестивалю — МКФ у Римі; 1966 — Золота медаль Сергію Параджанову — Міжнародний кіно­фестиваль в Салоніках (Греція)

Журнал «Екран» (Польща) 1966 р. писав: «Це один із найдивовижніших і найвитонченіших фільмів, які траплялося нам бачити протягом останніх років. Поетична повість на межі ре­альності і казки, дійсності і уяви, достовірності і фантазії... Уяві Параджанова, здається, немає меж. Червоні гілки дерев, геоме­трична композиція усередині корчми з нечисленним реквізитом на фоні білих стін, Палагна на коні під червоною парасолькою і з напіводягненими ногами, грубість похоронного ритуалу з об­миванням померлого тіла і сцена оргіастичних забав у фіналі... Параджанов відкриває у фольклорі, звичаях, обрядах самобутній культурний ритуал, у рамках якого дійсність реагує на турботу і трагедію особи».

Під час презентації у київському кінотеатрі «Україна» фільму «Тіні забутих предків» у вересні 1965 р. з різкою критикою арештів серед інтелігенції, які відбулися влітку 1965 р., виступили Іван Дзюба, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл. Під їхнім листом підписалося 140 присутніх. Після цього реакція була блискавичною — Івана Дзюбу звільнили з роботи у видавництві «Молодь» і виключили з аспірантури Київського педагогічного інституту, В'ячеслава Чорновола звільнили з редакції газети «Молода гвар­дія», Василя Стуса відрахували з Інституту літератури АН УРСР, де він був аспірантом.

Цікавий факт

Іванові Миколайчуку фільм «Тіні забутих предків» назавжди змінив прізвище. Актор переінакшив своє прізвище (за документами — Николайчук) саме тоді, коли готувалися титри. Так і залишилося — Миколайчук.